Скільки платитимуть власники криптовалют? Готовий законопроєкт про легалізацію криптоактивів

Україна поступово рухається в напрямку легалізації криптовалют. Позаду ще один успішний крок: 14 червня 2023 року Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) завершила розробку законопроєкту про оподаткування криптоактивів та внесення змін до Закону України "Про віртуальні активи".

Відео дня

Яким буде оподаткування криптовалют?

Ставки податку на криптовалюти визначили за прикладом європейських норм регулювання віртуальних активів (Markets in Crypto-assets). У цій версії законопроєкту податок складатиме 18% від інвестиційного прибутку, а також 1,5% військового збору. Податок сплачуватиметься лише в разі прибутковості фінансових операцій із криптовалютою, та якщо платник володіє отриманими активами до 365 днів.

Якщо Верховна Рада ухвалить вказані законопроєкт та оновлення до закону "Про віртуальні активи", то регулювати ринок віртуальних активів будуть Національний банк і НКЦПФР.

Згідно з запропонованим оновленням до віртуальних активів належатимуть три категорії активів:

• токени електронних грошей;

• токени з прив’язкою до активів;
• інші віртуальні активи, що включають службові токени.

Випуск токенів буде доступний емітентам, які авторизуються в НКЦПФР як юридичні особи. Для авторизації юридичної особи необхідно оформити білу книгу, яка на практиці є проспектом емісії.

Орієнтовно закон ухвалять вже у вересні, а набрати чинності він має з 2024 року. Якщо це відбудеться, Україна може стати однією з перших країн в Європі, що впровадить європейські норми регулювання віртуальних активів МіСА.

Європейські норми регулювання – шлях до євроінтеграції

Одним із ключових аспектів регламенту МіСА, є визначення постачальників послуг криптоактивів. Згідно з європейським законодавством, постачальник послуг криптоактивів є будь-яка особа, яка професійно надає одну або кілька послуг із криптовалютою третім особам.

Основні умови для постачальників такі:

• зареєстрований офіс у державі-члені ЄС, в якій здійснюється принаймні частина діяльності з криптоактивами;
• один з директорів має бути резидентом ЄС;
• гарантії щодо наявності власних коштів або страхового поліса, що покриває території ЄС, де активно надаються послуги з криптоактивами;
• процедури обробки та зберігання персональних даних клієнтів;
• мінімальний статутний капітал у розмірі від €50 000 до €150 000, залежно від виду послуг, та виконувати інші вимоги.

Отже, такі норми для ринку криптоактивів – це дійсно шлях до впровадження блокчейн-технологій у фінансову систему Європейського Союзу.

Як все починалось?

Парламент України ухвалив закон №3637 "Про віртуальні активи", що враховував пропозиції президента, ще на початку 2022 року. Але через те, що він міг набути чинності лише після змін до Податкового кодексу, що неможливо під час воєнного стану, президент ветував його і вніс низку правок.

Новий підхід було знайдено лише після схвалення ЄС регламенту щодо віртуальних активів МіСА. Оновлений законопроєкт враховує вимоги, викладені у MiCA, щоб одразу синхронізувати українське регулювання криптоактивів із європейським.

Думка лідерів індустрії

До створення нового законопроєкту НКЦПФР залучила компанію Ernst & Young, а також фінансовий комітет Верховної Ради та Консультаційної ради, до якої увійшли представники криптоспільноти. Серед лідерів індустрії, які увійшли до команди, була одна з найбільших криптобірж в Європі WhiteBIT – компанія з українським корінням, яка завжди ставила на меті масове впровадження блокчейн-технологій в Україні та світі.

На думку засновника та CEO криптобіржі WhiteBIT Володимира Носова, криптовалюти відіграють важливу роль у відновленні та розвитку економіки України. Крім того, широке використання технології блокчейн та криптовалют зробить фінансову сферу більш прозорою та безпечною, що своєю чергою приверне іноземні інвестиції.

"Для України зараз великий шанс зробити прорив і прийняти закон, який допоможе залучити міжнародний капітал. Новий закон покаже, чи здатні ми щось змінити, або будемо далі слідкувати за тим, як інвестори спрямовують кошти в інші країни з менш консервативним законодавством, як-от Сінгапур і Гонконг", – зазначив Володимир Носов.

На його думку, сьогодні криптогравці не мають достатньо можливостей для розвитку, адже взаємодія між традиційною фінансовою системою та цифровими активами законодавчо не врегульована. Володимир Носов сподівається, що новий законопроєкт це вирішить: "Сподіваюсь, що наші регулятори розроблять закон, який буде демократичним і комфортним для криптогравців, щоб залучити міжнародний капітал в Україну".

Запровадження державного регулювання криптовалют підсилить надійність і довіру до технології блокчейн в Україні, але водночас закон має бути демократичним, адже основна мета полягає в залученні інвестицій та розвитку фінансової грамотності, а не централізації.

Отже, законопроєкт дійсно прокладає шлях до легалізації криптовалюти в Україні, що своєю чергою сприятиме розвитку криптограмотності українців, розвінчуванню міфів та масовому впровадженню цифрових активів.

Також OBOZREVATEL повідомляв, що певні групи українців, що володіють криптовалютою, можуть звільнити від сплати податків на їхні активи. Крім того, ставка оподаткування доходів від віртуальних активів може підвищуватися поетапно – з 5% до 10%.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі Obozrevatel та у Viber. Не ведіться на фейки!