УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Регулювання крипторинку в Україні: які "податки на біткоїн" плануються

3 хвилини
33,8 т.
У Раді зареєстрували два проєкти закону про оподаткування криптооперацій - чим вони відрізняються

Як відомо, Україна крокує на шляху впровадження регулювання криптовалютної індустрії. З цією метою у Верховній Раді було зареєстровано два законопроєкти, що передбачають запровадження дієвого ринку віртуальних активів та визначають правила їхнього оподаткування.

Мова йде про законопроєкти №10225 та №10225-1. Здавалося б – лише маленька приписка наприкінці номеру документа, та зміст цих документів має суттєві відмінності.

Так, концепція законопроєкту №10225 співпадає з позицією, що активно просувалася Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР). Альтернативний законопроєкт №10225-1 був розроблений Мінцифрою.

У чому полягає різниця між двома документами? Проєкт закону №10225 передбачає введення 18% податку на прибуток від продажу криптовалюти, а також 1,5% у вигляді воєнного збору. Крім того, у разі його ухвалення функція регулювання криптовалютного ринку буде передана НКЦПФР на Нацбанку.

Представники українського бізнесу скептично ставляться до високого рівня оподаткування. "Податок у 18%+1,5% не стимулюватиме легалізацію віртуальних активів, не відповідатиме потребам ринку, не розвиватиме економіку України", – сказав виданню "Мінфін" засновник однієї з найбільших в Європі криптобірж з українським корінням WhiteBIT Володимир Носов.

Натомість законопроєкт №10225-1 пропонує назначити регуляторами крипторинку Мінцифру та НБУ. А щоб галузь мала змогу адаптуватися до нових умов роботи, єдина базова ставка оподаткування зростатиме поступово (стосується лише фізосіб, дохід яких не перевищує 7 млн грн на рік):

  • протягом перших 3 років після прийняття вона становитиме 5%;
  • протягом 5 наступних років – 9%;
  • після цього – 18%.

"Зараз було б прийнятним запровадження зазначеної ставки у 5% для всіх – і фізичних осіб, і підприємств на 5 років. Саме такі зміни зможуть збільшити привабливість України з погляду іноземних криптокомпаній і стануть драйвером потужних інвестицій", – впевнений CEO WhiteBIT.

Проєкт закону №10225-1: інші особливості

Як пояснив виданню Incrypted головний юрист Проєктного Офісу з віртуальних активів при Мінцифрі Дмитро Ніколаєвський, оподатковуватися будуть лише операції з продажу криптовалюти за фіатні (національні) валюти. Таким чином, операції продажу криптовалют за інші криптовалюти не оподатковуватимуться.

Якщо ж угоди трейдера виявляться збитковими, його буде звільнено від оподаткування за звітний період. Більше того, у Мінцифрі пропонують переносити цей негативний результат на майбутні роки, що дозволить зменшити суму для оподаткування.

Постачальниками послуг, пов’язаних з оборотом віртуальних активів зможуть виступати не лише українські, але й іноземні компанії, які створять в Україні свій підрозділ, та діятимуть в межах українського законодавства. Всі послуги цих постачальників окрім консультаційних, пропонують звільнити від сплати ПДВ.

Такі компанії зобов’яжуть авторизуватися у Державного реєстрі постачальників послуг, пов’язаних з оборотом віртуальних активів. Після цього вони зможуть стати резидентом Дія.City і отримати право на пільгове оподаткування – 9% на виведений капітал. Крім цього, Мінцифра пропонує створити інноваційну зону, у якій упродовж трьох років можна працювати без попередньої авторизації.

Водночас для участі у майнінгу авторизація не знадобиться.

Також у разі ухвалення законопроекту №10225-1 українці зможуть оплачувати товари та послуги віртуальними активами. Але емітентами та оферентами коштів дозволять бути банкам та небанківським фінансовим установам, що є резидентами України.

Навіщо регулювати крипторинок?

Раніше ми вже писали про переваги регульованого криптовалютного ринку як для держави, так і для пересічних громадян. Це дозволить розвивати нові сектори економіки, збільшити податкові надходження до держбюджету, покращити міжнародний імідж країни і привернути увагу інвесторів.

Крім того, українці отримають можливість працювати з криптоактивами за допомогою своїх гривневих карток, а провайдери криптопослуг зможуть обслуговуватись у банках. Також це може стати поштовхом до розробки нових рішень на базі блокчейн-технологій з метою покращення повсякденного життя людей.

"Очевидним є одне. Адекватне регулювання ринку цифрових активів, яке враховуватиме інтереси всіх гравців: держави, інвесторів, криптокомпаній і бірж, користувачів – це не просто вимоги часу, ринку та життя загалом, а й колосальні можливості", – підкреслює Володимир Носов, СЕО WhiteBIT.

Раніше OBOZ.UA вже писав, що міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров пояснив, як працюватиме законопроєкт, що був розроблений його міністерством. Про переваги цього документу, читайте в матеріалі на нашому сайті.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!