Проблеми для гравців та загроза легальному гральному бізнесу: як жорсткий контроль банківських транзакцій вплине на гемблінг в Україні

Три роки тому в Україні відбулася легалізація грального бізнесу. Після виходу ринку з тіні кумулятивний економічний ефект від легалізації азартних ігор тільки за 2021 рік склав понад 30 млрд грн. У лютому 2023-го гравці азартних ігор заплатили 312 млн грн податків, а за весь 2022 рік – 730 млн грн. Наразі у ВР планують реформу грального бізнесу та ліквідацію КРАІЛ, НАБУ посилює фінмониторінг, а користувачі гемблінг-платформ скаржаться на проблеми з виводом коштів на банківські рахунки.

OBOZREVATEL вирішив дізнатися, що відбувається, і чи можуть гемблінг-оператори вплинути на швидкість виводу грошей на банківські рахунки користувачів.

"З березня 2023 року ліцензовані організатори азартних ігор стикнулись  з проблемою здійснення виплат виграшів, повернення ставок гравцям. Так, дана проблема вилилась у збільшення випадків скарг на адресу організаторів азартних ігор та регуляторних органів. Масштаб проблеми змусив Комісію з регулювання азартних ігор та лотерей навіть провести 22 березня робочу зустріч із представниками Національного банку України, присвячену питанням блокування банківських операцій (транзакцій), які надходять від легального грального бізнесу", – пояснює CLO COSMOLOT Олександр Лисий.

Олександр Лисий зазначає, що про порушення у сфері, зокрема, щодо блокування гравцям виплат в азартних іграх, що проводяться в мережі Інтернет, гравці стали повідомляти на "гарячу лінію" КРАІЛ.

"Про стурбованість ситуацією, що склалася, повідомляли й організатори азартних ігор. Наразі коренем цієї проблеми можна вважати саме процедури обробку транзакцій банками",  – підкреслює Олександр.

В березні 2023 року з’явилась інформація про те, що Нацбанк надіслав листа всім банкам з вимогою припинення обробки транзакцій high-risk, якими, на розсуд НБУ, зокрема є операції, повʼязані з гемблінгом та криптовалютами. Очевидно, що такі дії пов’язані зі скандалом довкола того, що окремі банки проводили платежі за схемою міскодингу.

Олександр Лисий зазначає: надалі було видано ще декілька листів НБУ, дотичних до сфери. До прикладу, Лист НБУ від 27.04.2023 р. № 25-0005/29330 "Про надання додаткових рекомендацій" передбачає посилений контроль банків за безготівковими операціями. Зокрема він передбачає, що банку – емітенту ЕПЗ для виявлення фінансових операцій клієнта, які можуть бути проведені з протиправною метою, включаючи ті, що можуть бути пов’язані з нелегальними азартними іграми, потрібно:

• виявляти нетипову активність за рахунками клієнта з використанням ЕПЗ порівняно з іншими періодами, збільшення кількості та обсягів фінансових операцій;
• здійснювати аналіз фінансових операцій клієнта щодо відповідності таких фінансових операцій наявній інформації про клієнта, його діяльність та ризик (у тому числі за потреби про джерело коштів, пов’язаних з фінансовими операціями);
• вивчати вебресурси, через які клієнт придбаває товари/послуги, отримує кошти, з’ясовувати доменну зону реєстрації цих ресурсів, їх власників тощо, наявність інформації щодо організаторів азартних ігор в Україні в реєстрах і переліках, які формує та веде Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей (доступні на її офіційному сайті);
• установлювати інформацію щодо отримувачів коштів, достатню для здійснення аналізу та висновку щодо наявності ознак підозрілої діяльності/ проведення протиправної діяльності, включаючи відповідність оплати клієнтом за товари/ послуги, які пропонуються на відповідних вебресурсах;
• здійснювати аналіз фінансових операцій клієнта з метою виявлення операцій на користь осіб, до яких застосовані санкції відповідно до Закону України "Про санкції"/ вебресурсів, доступ до яких заборонений у зв’язку з застосуванням санкцій та/або дзеркал таких вебресурсів, а також інших вебресурсів, що мають схожі назви та розміщених на доменах та субдоменах, що можуть бути асоційовані з санкційною особою;
• у разі виникнення підозр застосовувати процедуру їх ескалації згідно з вимогами Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 19.05.2020 № 65.

"Все це у сукупності веде до становлення жорсткого контролю банків за транзакціями, особливо в розрізі азартних ігор, навіть у ліцензованих організаторів. Самі ж банки зацікавлені у дотриманні листів НБУ та його правил, оскільки до них НБУ може застосувати заходи впливу - від письмового попередження до тимчасового призупинення або й відкликання ліцензії відповідного банку", – пояснює CLO COSMOLOT.

Банкіри почали ретельніше та жорсткіше перевіряти інтернет-платежі українців, та частіше їх блокувати. Причому посилений контроль стосується не тільки платежів за азартні ігри, а всіх без винятку. Це й призводить до часто невиправданих затримок надходжень коштів на рахунки гравців, а відтак – скарг щодо діяльності організаторів та затримок виплат.

Крім того, ці превентивні заходи неефективні проти міскодінгу. Адже він виникає на рівні компанії-продавця, що використовує еквайринг. За звичайних умов регулятор, як і власне внутрішні служби банку, можуть виявити міскодинг лише методом контрольних закупок, кажуть банкіри.

"Натомість же сама вимога має негативні наслідки  для легального бізнесу. Наприклад, повністю легальний організатор, який справно платить податки, сплачує ліцензії та дотримується закону може поставати перед труднощами, коли намагатиметься здійснити виплати гравцям, без його вини у тому, оскільки так рекомендує лист Нацбанку, а банк не хоче отримати проблеми у свого регулятора. Як наслідок – відтік клієнтів, скарги тощо. Тому, хоча, можливо, за такими заходами й стоїть благородна мета – боротьба із порушеннями, але все ж в кінці це перешкоджає нормальній господарській діяльності ряду легальних компаній, що дотримуються законодавства. Відтак, боротися із порушеннями слід іншими заходами, які не нашкодять "білому" бізнесу, успішна діяльність якого якраз і впливає на збільшення надходжень у вигляді податків та ліцензійних платежів до держбюджету", – зазначає пан Лисий.