Біткоїн та введення в блокчейн: проходимо курс про криптовалюти від Дія.Освіта

Криптовалюти все сильніше впроваджуються у сучасний світ. За доволі короткий термін такі активи не лише привернули увагу багатьох інвесторів – про біткоїн можна почути навіть від стареньких бабусь, що сидять у дворах.

Тому OBOZREVATEL починає проходження професіонального курсу "Криптограмотність та блокчейн" на платформі Дія.Освіта. Його було розроблено разом з партнерами Мінцифри, зокрема однією з найбільших європейських централізованих криптобірж родом з України WhiteBIT.

Курс складається з чотирьох модулів і розрахований приблизно на 100 годин проходження інформації. До кожного модуля входить певна кількість уроків – вони складаються з епізоду освітнього серіалу від Дія.Освіта та лекції для самостійного опрацювання.

Ознайомлення з курсом "Криптограмотність та блокчейн" ми починаємо з першого модуля. Його програма складається з дев’яти епізодів. В цьому матеріалі ми ознайомимося з першими трьома.

Пілотний епізод

Освітній серіал починається з того, що "цифрова" версія віцепрем'єр-міністра з інновацій, розвитку освіти, науки й технологій – міністра цифрової трансформації України Михайла Федорова розповідає про сенс курсу з криптограмотності.

"Цифрова економіка – це галузь, яку не розбити ракетами", – констатує Федоров. Він впевнений, що навички, отримані українцями під час проходження курсу стануть у нагоді задля підтримання цифрової економіки.

Епізод 1. Коротка історія грошей. Як виник біткоїн?

Освітній серіал

Спікером серії виступає віце-президент WhiteBIT Олексій Ковальов. Він наводить передумови появи криптовалют – всесвітню фінансову кризу у 2008 році, яка, в свою чергу, відбулася після іпотечної кризи в США.

Це вилилося у недовіру до традиційної фінансової системи. "З’явилася потреба зробити публічний реєстр транзакцій, де було би видно, що, куди пішло, кому і від кого. Але в той самий час – анонімний, щоб не можна було відстежити адресу гаманця або кому він належить", – розповідає Ковальов.

На цьому тлі у 2008 році анонімний розробник під псевдонімом Сатоші Накамото запропонував концепцію криптовалюти. А у 2009 році мережа Bitcoin була запущена.

Також знаковою подією для криптосвіту стала поява криптобіржі Mt.Gox, яка об’єднувала мільйони користувачів. Через натоді недостатньо розвинуту криптобезпеку цей майданчик зламували двічі, в результаті чого з нього вивели близько 65 тис. BTC.

Лекція

Навчальний матеріал присвячений давнім формам фінансових взаємовідносин – від натурального обміну (бартеру) до появи перших сучасних монет, які були знайдені на території сучасної Туреччини. Вони були викарбовані приблизно у 600 році до нашої ери за наказом царя Лідії Аліатта.

У 1260 році Китай став першою країною, що перейшла від металевих грошей до паперових. А з появою золотого стандарту (коли кожна банкнота представляє певну кількість золота) раніше незабезпечена валюта отримала цінність та стабільність. Втім у 30-их роках XX ст. від золотого стандарту відмовилися.

Найпоширенішою формою грошей сучасності є фіатна валюта – це законний платіжний засіб для товарів та послуг, що випускається урядом. Головним недоліком такої валюти є її вразливість до інфляції, проте вона має низку переваг:

• відносна легкість у виробництві, транспортуванні та обміні;
• гнучкість – центральні банки можуть контролювати пропозицію грошей і коригувати процентні ставки відповідно до економічних умов.

Завдяки науковому прогресу з’явилася можливість розвитку комп’ютерних наук, зокрема криптографії – науки про захист інформації, що забезпечує конфіденційність, цілісність та автентифікацію даних. Саме вона лежить в основі цифрових валют.

Активістів-криптографів, що не є науковцями, називають шифропанками. Одим з них був і творець біткоїна Сатоші Накамото.

Також з лекції можна дізнатися коротку історію розвитку криптоіндустрії загалом. Щодо сьогодення автори стверджують, що після низки падінь цей ринок вже стабілізувався, проте втратив багато інвесторів, які прийшли під час попереднього буму.

"Хоча були випадки скандалів та зламів, цифрові проєкти постійно розвиваються та змінюються для забезпечення більшої безпеки для користувачів. В майбутньому нові технології, такі як блокчейн та "розумні" контракти, можуть змінити спосіб, яким ми бачимо фінанси та економіку", – припускають автори лекції.

Після уроку можемо пройти легкий тест задля закріплення інформації, відповівши на три запитання що темі лекції.

Епізод 2. Виникнення технології блокчейну

Освітній серіал

Знову вітаємо Олексія Ковальова. Він нагадає нам передумови появи криптовалюти.

Лекція

В цьому матеріалі ми дізнаємося про епохи розвитку інтернету, відмінності Web 1 та Web 3, а також основу нової версії Всесвітньої мережі – технологію блокчейну.

Web 1 – це перше покоління Інтернету. Напочатку ця мережа переважно використовувалася для доступу та обміну інформацією. Тобто користувачі переглядали веб-сторінки, але не взаємодіяли з їхнім вмістом.

До цієї мережі належали чати, месенджери, FTP-сервери та DNS, а доступ до мережі виділявся через телефонні модеми.

Web 2 ще називають "мережею участі", оскільки користувачі отримали можливість легше взаємодіяти з вмістом веб-сторінок: залишати коментарі, створювати свій контент чи ділитися чужим та використовувати соцмережі. Втім за своєю суттю друге покоління інтернету не сильно відрізняється від першого – його архітектура побудована на основі структури "клієнт-сервер".

Web 3 – наступне покоління Інтернету, яке називають "семантичною мережею". Відмінні риси цієї версії – це прозорість, справедливість та конфіденційність. Ця система буде краще розуміти запити людей та слухняно виконувати завдання завдяки семантичному аналізу.

Базуватиметься інтернет майбутнього на сучасних технологіях: блокчейні, штучному інтелекті, машинному навчанні, інтернеті речей та mesh-мережах. Ще одна його особливість – це базування не на сайтах, а на децентралізованих додатках (dApps).

Вперше технологію блокчейн реалізували у криптовалюті біткоїн у 2009 році. Це забезпечило безпечний та прозорий запис транзакцій у децентралізованому реєстрі без необхідності залучення центрального органу.

А з часом на цій базі з’явилися й інші системи, наприклад смарт-контракти та децентралізовані додатки.

Особливість уроку: задля проходження тесту необхідно пройти симуляцію від виробника віртуального криптогаманця Metamask та WhiteBIT. Біржа вже запровадила Web3-інструменти, дозволивши авторизацію за допомогою криптогаманця.

Епізод 3. Мережа Біткоїн. Децентралізовані технології. Блокчейн

Освітній серіал

Олексій Ковальов пояснює, чому Bitcoin – це справжній прояв блокчейну. Ця мережа не має центрального органу підпорядкування, а власне біткоїн використовується в якості платіжного засобу.

Лекція

Біткоїн – не лише криптовалюта, але й назва мережі, який вона підтримує. Сама мережа є одноранговою електронною грошовою системою.

Технологія блокчейн забезпечує зберігання та передачу інформації серед користувачів у вигляді ланцюга блоків даних. Кожен такий блок містить дані про певну кількість транзакцій, які відбулися у мережі за певний період часу.

Кожна транзакція містить певний набір інформації: скільки, від та кому передається внутрішньої цінності блокчейн-мережі, а також час операції та підписи сторін. Підтверджені підписами транзакції додаються до ланцюга блоків, кожен з яких пов’язаний з попереднім за допомогою криптографії. Таким чином змінити чи підробити увесь блокчейн неможливо.

Блокчейн-мережі діляться на три типи: публічні (до них зокрема відноситься Bitcoin), приватні та консорціумні. Вони мають різні особливості, але об’єднує їх децентралізація, головними принципами якої є відсутність єдиного керуючого органу та розподілення між багатьма користувачами, а не на одному сервері.

Публічні блокчейни – найпоширеніші. Кожну транзакцію в них можна проаналізувати завдяки спеціальним онлайн-сервісам – експлорерам.

Криптографія та децентралізована архітектура допомогла криптовалютам усунути головні недоліки традиційної фінансової системи. Разом із тим це гарантувало їм безпеку, доступність, швидкість та анонімність транзакцій.

Але блокчейн-технології і досі можуть стикатися з проблемою даблспендінгу – коли той самий цифровий актив можна витратити більше одного разу. Для запобігання цьому використовується механізм консенсусу, про який буде розказано в наступних уроках.

Епізод 4. Як працює мережа Біткоїн? Консенсус. Proof-of-Work. Майнінг

Освітній серіал

Спікер серії, віце-президент WhiteBIT Олексій Ковальов, розповідає, як за допомогою майнінгу вирішується проблема недовіри сторін криптовалютних транзакцій. 

Лекція

Консенсус є обов’язковою складовою будь-якої блокчейн-мережі, оскільки він визначає, як саме будуть створюватися та додаватися нові блоки. Це створює для всіх учасників мережі однакові правила та зберігає її цілісність.

Всі методи консенсусу мають свої переваги та недоліки, а вибір конкретного з них залежить від цілей мережі та її складності. Два найпоширеніші методи консенсусу це:

• Proof-of-Work (PoW) – нові блоки генеруються через обчислення вузлами мережі складних математичних задач;
• Proof-of-Stake (PoS) – нові блоки генеруються учасниками мережі на основі наявності у них криптовалюти в стейкінгу, тобто вона блокується для підтримки безпеки та активності мережі.

Саме PoW застосовується в мережі Bitcoin. Механізм, який застосовується цим консенсусом, називають майнінгом – це процес знаходження хешу блоку, що відповідає вимогам мережі, шляхом складних математичних розрахунків. За те, що майнер додає новий блок до блокчейну, він отримує винагороду у вигляді біткоїнів.

Кожен блок має свій унікальний ідентифікатор – хеш. Він отримується за допомогою математичної функції – вона приймає вхідні дані будь-якого розміру і повертає хеш-значення фіксованого розміру. Така хеш-функція має декілька функцій:

• захист інформації;
• швидкий пошук і ідентифікація даних;
• забезпечення цілісності мережі та незмінності даних.

Також кожен блок має нонс (від nonce – number used once). Це криптографічна головоломка, яку має вирішити комп’ютер майнер, тож чим більша його вичислювальна здатність, тим більше шансів, що саме він справить із цією задачею.

Після розв’язання криптографічної головоломки інші майнери перевіряють результат на вірність – коли вони приймуть це рішення, блок буде додано до блокчейну. Також перевіряється, чи не було подвійно витрачено біткоїни.

За кожен доданий блок видається винагорода – спочатку вона була рівна 50 BTC. Але через 210 тис. блоків ця винагорода ділиться навпіл – цей процес називають халвінгом. Оскільки з моменту створення біткоїну було вже три таких халвінги (наступний очікується у 2024 році), наразі винагорода майнери становить 6,25 BTC.

Раніше OBOZREVATEL повідомляв про кадровий голод, з яким стикаються українські блокчейн-компанії. CEO WhiteBIT розповів про спільний освітній проєкт з Києво-Могилянською академією, який має перекрити нестачу фахових IT-спеціалістів.

Тільки перевірена інформація у нас у Telegram-каналі Obozrevatel та у Viber. Не ведіться на фейки!