Спалити дотла: хто, як та навіщо знищує криптовалюту
Криптовалюта вже давно перестала бути чимось екстраординарним і стала популярним фінансовим інструментом. Саме тому крипта отримала власні механізми стримування інфляції та підвищення цінності.
Одним з них стало спалювання криптовалюти – процес незворотнього вилучення монет з обігу. Це можна вважати невіддільною частиною токеноміки багатьох криптопроєктів.
Тому OBOZREVATEL дослідив, яким саме чином та для чого спалюють криптовалюту, а також на що впливає цей процес.
Як спалюють криптовалюту?
Оскільки криптовалюта – це віртуальний актив, що існує в рамках того чи іншого блокчейну, фізично знищити її неможливо . Тому процесом "спалювання" називають переказ певної кількості криптоактивів на "нульову" адресу, доступу до якої ніхто не має (тобто витратити чи переказати активи з неї неможливо).
Варто зазначити, що технології, яка б дозволила підібрати приватний ключ до відомої адреси на сьогодні не існує. Тому в умовах, коли до криптовалюти неможливо отримати доступ, вона вважається безповоротно втраченою, тобто "спаленою".
Попри це, вона все одно не зникає, продовжуючи існувати в мережі. Це легко перевірити – оскільки адреса спалювання є публічною, будь-який користувач може її ввести і дізнатися, скільки саме криптовалюти на ній вже є.
Механізми спалювання
Спалювання криптовалюти набуло популярності у 2017 році – одними з перших, хто застосував цей метод, стали Bitcoin Cash (BCH) та Stellar (XLM).
Відтоді з’явилися різні методи спалювання криптовалюти. Зокрема це може відбуватися вручну чи автоматично: цей процес може бути закладений в алгоритм функціонування криптовалюти, або цим можуть займатися приватні особи, компанії, торгівельні майданчики чи децентралізовані додатки.
Таким чином, криптовалюта може спалюватися довільно, з чітко визначеною періодичністю чи постійно – коли спалюються комісії за кожну транзакцію. Якщо проєкт керується децентралізовано, рішення про спалювання час від часу може прийматися колективно всією спільнотою чи лише тримачами монети/токену.
Яким саме чином відбуватиметься спалювання, розробники вирішують заздалегідь – залежно від власних цілей. Відповідну інформацію користувачі, як правило, можуть знайти у whitepaper криптопроєкту.
Наприклад, спалювання є одним з елементів стратегії розвитку криптовалюти WhiteBIT Coin (WBT), яку випустила одна з найбільших європейських криптобірж з українським корінням WhiteBIT. Періодично команда торгівельного майданчика проводить спалення монет, про що звітує на сторінці проєкту – станом на 18 вересня загалом було спалено понад 32 млн WBT.
Щотижня спалюється кількість WBT еквівалентна сумі 33% від торгових комісій та 5% від інших доходів біржі (AML-перевірки, комісія за виведення, дохід від маржинальної торгівлі). Спалювання WBT планується, допоки не залишиться половина від початкової емісії – тобто 200 млн WBT.
Втім варто зазначити, що з плином часу команда розробників чи спільнота криптопроєкту може змінити метод спалювання. Наприклад, з моменту появи криптовалюта Ethereum не мала вбудованого механізму спалювання, але після хардфорку (розгалуження криптовалюти) London у серпні 2021 року частину комісій за транзакції у ETH почали спалювати. Оскільки розмір комісій безпосередньо залежить від навантаження на мережу, то кількість транзакцій, що проводяться одночасно, значно вливає на виведення активу з обігу.
Proof-of-Burn
Спалювання криптовалюти є невід’ємною частиною механізму консенсусу Proof of Burn (PoB) – алгоритму виконання правил роботи блокчейн-мережі, що пояснюють, за яких умов між користувачами досягається згода щодо підтвердження транзакцій та виникає право на створення нових блоків.
PoB – це альтернатива алгоритмам Proof-of-Work (PoW) і Proof-of-Stake (PoS). На відміну від них, цей механізм не потребує значних обчислювальних ресурсів для майнінгу чи блокування великої кількості монет для стейкінгу. Замість цього учасники мережі можуть спалити частину своїх монет і отримати за це право на майнінг і, відповідно, отримання винагороди за цей процес.
Втім PoB не можна назвати поширеним алгоритмом, оскільки він використовується лише в деяких експериментальних або альтернативних блокчейн-проєктах, наприклад: Slimcoin (SLM), Counterparty (XCP) та Factom (FCT).
Загалом криптовалюту спалюють, переслідуючи декілька цілей. Перш за все, задля скорочення пропозиції – саме таким чином розробники роблять актив дефіцитним. Це, в свою чергу, стимулює використання активу та заохочує нових користувачів.
Також OBOZREVATEL писав про механізм "обгортання" криптовалют. Чому її почали "обгортати", які властивості мають та скільки коштують такі токени, читайте в матеріалі на нашому сайті.
Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі Obozrevatel та у Viber. Не ведіться на фейки!